-
1 манера
ж1) manner; way, touch; ( стиль) styleманера тримати себе — bearing, mien
2)манери мн. — manners, behaviour, deportment
гарні манери — ( good) breeding; good style; mannerliness
у нього погані манери — he has no manners, he is mannerless
См. также в других словарях:
манера — и, ж. 1) Спосіб виконання дії; звичка діяти певним чином. •• За мане/рою чиєю за чиєюсь звичкою. 2) тільки мн. Спосіб поводитися, триматися в товаристві. 3) Сукупність особливостей, творчих прийомів, властивих митцеві, напрямку в літературі або… … Український тлумачний словник
тон — у, ч. 1) фіз., муз. Звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук. || Взагалі звук, певне звучання, викликане періодичним коливанням повітря. || Характер, якість звучання чого небудь. 2) муз.… … Український тлумачний словник
стиль — I ю, ч. 1) Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. || Сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому небудь. || з означ.… … Український тлумачний словник
фасон — у, ч. 1) Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо. || Зовнішній вигляд, форма предмета, виробу, будівлі тощо; зразок, модель предмета, виробу, будівлі й т. ін. 2) перен., розм. Певний спосіб, певна манера … Український тлумачний словник
